Yakshcho vvazhav, shcho liudy rizni
Zhyttia – teatr, a ochi – pryzma
Chomu todi radiie sertse
Kolu inshe poruch bietsia?
Aa…

Koly na kolinakh vzhe do Boha
Krychyt’ dusha, zirvavshu holos
A vzhe kinets’, a yak skazaty:
“Ya zh tvoia sestra, brate!”
Aa…

De zh tvoia dusha, liudstvo?
My vsi zabuly, khto my ye
Kozhnoho liubov ide v liustro
Tak tam I znukaie

Nu khto iz nas ne khotiv zminyty
Viynu na myr, temin’ na svitlo
A shcho z sebe treba pochynaty
Nikhto I ne khoche vyznaty

Bo my zh vsi sviati, tak vsi chysti
A pravda maie hirkyi prysmak
Koly chorne sertse vzhe ne chuie
“Brate, yak tebe liubliu ya!
Tse zh ya!”

Humanity, please, no more war
We have forgotten who we are
All our love goes into the mirror
And there dissolved in the dark
All our love goes into the mirror
And there dissolved in the dark

Почни з себе
(Letra en ucraniano)

Якщо вважав, що люди різні,
Життя – театр, а очі – призма,
Чому тоді радіє серце
Коли інше поруч б'ється?
Аа…

Коли на колінах вже до Бога
Кричить душа, зірвавши голос.
А вже кінець, а як сказати:
«я ж твоя сестра, брате!»
Аа…

Де твоя душа, людство?
Ми всі забули, хто ми є,
Кожного любов іде в люстро
Так там і зникає.

Ну хто із нас не хотів змінити
Війну на мир, темінь на світло,
А що з себе треба починати
Ніхто і не хоче визнати.

Бо ми ж всі святі, такі всі чисті,
А правда має гіркий присмак
Коли чорне серце вже не чує
«Брате, як тебе люблю я!
Це ж я!»

Humanity, please no more war
We have forgotten who we are
All our love goes into the mirror
And there dissolved in the dark
All our love goes into the mirror
And there dissolved in the dark